- нахабник
- —————————————————————————————наха́бникіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нахабник — а, ч., розм. Те саме, що нахаба I … Український тлумачний словник
нахабниця — і. Жін. до нахабник … Український тлумачний словник
нахаба — (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), зухвалець, нахабник; хам, хамло, хамлюга, хамула (той, хто поводиться безцеремонно, із викликом, грубо) Пор. безсоромник, грубіян … Словник синонімів української мови